24 червня 2009 року в Національній академії за ініціативи Слухацького клубу "Чесне слово" відбувся VІI Всеукраїнський круглий стіл на тему: "Український інформаційний простір: стан, безпека, перспективи".

У роботі круглого столу взяли участь близько 40 осіб - фахівці в галузі інформаційної безпеки та інформаційного права, науковці, журналісти, експерти - усі для кого, тема є близькою і цікавою. Серед них:

• Ректор Національної академії В.Приходько;
• Патріарх Київський і всієї Руси - України Філарет;
• Народний депутат України Л.Григорович;
• Президент Атлантичної ради України В.Гречанінов;
• Ведучий програми "Свобода слова" на ICTV А.Куликов;
• Ведучий кримінальної програми каналу ІСТV К.Стогній,
• Заступник директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України Т.Кононенко;
• Голова Народного руху України за єдність Б.Бойко;
• Голова Української Республіканської Партії В.Неволько;
• Завідувач кафедри національної безпеки Національної академії Г.Ситник;
• Директор Інституту трансформації суспільства О.Соскін

У вступному слові модератор круглого столу В.Омельчук відзначив, що "черговий науково-практичний форум є складовою системи заходів "Чесного слова", які дають змогу проаналізувати уроки та помилки на шляху розвитку української держави в умовах нових викликів і небезпек".

Головні теми, над якими дискутували учасники зібрання - це державне управління в інформаційному суспільстві; правове регулювання процесів, пов'язаних з інформаційним простором; місце та роль Інтернету й комп'ютерних технологій в концепціях інформаційного суспільства; інформаційна безпека та інформаційна культура, місце та роль освіти в інформаційному суспільстві.

На основі представлених та обговорених доповідей було підготовлено резолюцію, у якій учасники констатують значущість інформаційного простору у забезпеченні єдності гуманітарного простору та національній консолідації України. В умовах нових глобальних та внутрішніх викликів та загроз саме забезпечення системної інформаційної політики є гарантією поступального розвитку націотворчих процесів. Це стосується функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного буття та її перетворення на інструмент інтеграції у систему національних духовно-світоглядних цінностей та донесення соціогенетичного коду української нації.