Стан реформи

Шановні колеги Національна академія державного управління при Президентові України має вирішальне значення для майбутнього нашої української держави. Захист нашої свободи і нашої демократії в руках у державних службовців. Жодна найкраща політична стратегія не може бути втілена без високо ефективної державної урядової адміністративної машини. Національна академія, так само як знаменита французька школа публічної адміністрації ЕНА, була створена Главою держави і перебуває під пильним наглядом Президента. Рік тому Президент видав указ про модернізацію Національної академії та всієї системи професійного навчання державних службовців та посадових осіб самоврядування. На нас покладена величезна суспільна відповідальність забезпечити відповідність якості підготовки державних службовців до потреб нової демократичної політичної системи. Суть сьогоднішньої затяжної політичної кризи саме у разючій невідповідності державного апарату до вимог, які ставить - повноцінно діюча багатопартійна політична система, повністю легітимізовані права приватних власників та свобода слова. Нереформовані залишки радянської державної служби не мають жодних інструментів для роботи в нових умовах. Відсутність концепції демократичної державної служби, відсутність нових процедур, стандартів та вмінь в умовах глибокої суспільної лібералізації та жорсткої політичної та економічної конкуренції призводить до хаосу. Свобода для громадян не може бути свободою для державних службовців, вона неминуче перетворюється у корупцію. У паперовій, сумно знайомій боротьбі з корупцією, що оплачується з кишені наших громадян, фінансується робота комісій, інспекцій, пишуться звіти, навіть визначаються корупціонери. Але ще ні один не був звільнений саме за корупційні діяння. Тому що не існує простої, чітко прописаної норми адміністративної та кримінальної відповідальності за конкретні, чітко визначені корупційні дії. Послуги, які держава надає громадянам, залишаються «ласкою» для „гвинтиків”- громадян. Сумним жартом залишається вираз „уряд на службі у громадян”. Найнебезпечнішим є розрив між потребами політиків, що є організованими у політичні партії, та обраними у вільній політичній конкуренції для роботи у владних органах, та можливостями державних службовців. Оскільки послуги державних службовців, які вони зобов’язані надавати політикам, ні на йоту не змінилися з радянських часів у процедурах, стандартах та вміннях. Українські політики не отримують від державних службовців прогнозу наслідків рішень, аналізу позицій зацікавлених сторін щодо пропонованого рішення. Вони не отримують послуги організації консультацій з зацікавленими сторонами та осмисленого, а не формального письмового звіту про результати консультацій та рекомендації до дії. Ця проблема є найнебезпечнішою для майбутнього України, тому що вона виключає можливість вироблення і втілення послідовної державної політики. Наше суспільство ще не усвідомлює, що розділення гілок влади є не прикраса, а питання виживання демократії, що постійна гостра суперечка між гілками влади є абсолютною необхідністю демократії, є способом стримувань і противаг, а не персональними проблемами лідерів. Але сьогодні державний урядовий апарат не має нейтральних, формальних інструментів обслуговування політичної діяльності, пов’язаної з розділенням влади. Наші бюрократичні урядові команди скоріше подібні на футбольні команди завзятих вболівальників ніж на нейтральних чиновників. Нарешті, повне відокремлення політичної функції влади від адміністративної є абсолютною необхідністю для ефективного функціонування демократичної багатопартійної політичної системи. При постійних змінах урядів, українські партійні бюрократи вимушені йти з влади разом із своїми партіями, що неминуче приводить до хаосу. Тим більше неможливо поділити апарат за партійними квотами. Завдання, які стоять перед нами - дійсно вражаюче масштабні. Створення нової демократичної системи обмежень та повноважень державного адміністративного апарату, через нові процедури, стандарти та вміння і є інтелектуальним завданням нашої модернізації. Стару радянську урядову машину неможливо «покращити, посилити, вдосконалити». Її треба переформатувати. Ця робота не може бути зроблена зсередини, тільки Мюнхаузен міг сам себе витягнути з болота за волосся. Ця реформа мусить бути зпроектована та реалізована за допомогою Національної академії. В нашій Академії зосереджені унікальної сили - інтелектуальні ресурси. За лише один рік Модернізації була створена Дорожня карта перетворень, чітко визначені стратегічні пріоритети, створена нова магістерська програма, підтримана Міністерством освіти та науки України для експериментального впровадження. Новий зміст, який ми розробили, складається з трьох основних блоків: це - інструменти демократичного врядування, інструменти регіонального розвитку та інструменти європейської співпраці. В кожний блок входять бюджетні, юридичні та адміністративні складові. Таким чином, нами вже створена теоретична основа з демократичного врядування, що дозволяє розпочати розробку нових програм підвищення кваліфікації. На сьогодні в Україні згідно Закону існує лише один вид підвищення кваліфікації: 2 тижні один раз на п’ять років. В цьому навчальному році будуть створені програми наступних навчальних циклів з підвищення кваліфікації: 1,5 роки підготовки у вищі керівні посади, 2 тижні навчання після призначення, 2 дні після виходу нового законодавства, а також 2 тижні для обраних народних депутатів усіх рівнів. Вперше в історії Національної академії в цьому році ми отримали 4-й рівень акредитації в цілому як вищий навчальний заклад разом з регіональними інститутами. Закладена методологія управління буде втілена в усіх регіональних інститутах. В Академії немає НЕ-реформаторів. Всі вчені, викладачі, експерти, державні службовці приймають щоденну участь у матеріалізації ідеї Модернізації. Ми всі різні, і по-різному сприймаємо, реагуємо та включаємося в реформу. Але ми всі на неї працюємо. Президент Національної академії державного управління при Президентові України Віра Нанівська