|
ПИТАННЯ РЕФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ
21 лютого 2012 року в Українському національному інформагентстві "Укрінформ" відбулась прес-конференція президента Національної академії Юрія Ковбасюка на тему: "Питання реформування Національної академії державного управління при Президентові України в контексті розвитку державної кадрової політики". Мета прес-конференції - ознайомлення громадськості з Концепцією реформування Національної академії державного управління при Президентові України, інституційними змінами в напрямі модернізації консультативно-дорадчої, навчальної та наукової функцій Академії шляхом створення навчально-наукових закладів: Інституту вищих керівних кадрів, Інституту "Вища школа державного управління" та Київського інституту державного управління. В обговоренні питань реформування Національної академії взяли участь віце-президент Національної академії Марина Білинська і директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Елла Лібанова. У своєму виступі перед журналістами та представниками громадськості президент Національної академії Юрій Ковбасюк окреслив основні завдання реформування Академії, наголосивши, що пріоритетним напрямом її розвитку визначено підвищення ефективності професійного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, приведення його у відповідність до європейських стандартів адміністрування та кращих національних традицій державного управління. "З метою формування нового елітного корпусу державної служби в структурі Академії створюються навчально-наукові інститути: Інститут вищих керівних кадрів, Інститут "Вища школа державного управління", Київський інститут державного управління. Особливої уваги заслуговує Інститут "Вища школа державного управління", який проводитиме набір найталановитішої молоді - випускників національних і закордонних вищих навчальних закладів, державних службовців", - акцентував Юрій Ковбасюк. Ключовим пріоритетом діяльності новоствореного Інституту, підкреслив Президент Академії, є впровадження спеціальної освітньо-професійної програми підготовки магістрів публічного адміністрування. Ця програма орієнтована на підготовку сучасних фахівців для роботи у сфері публічного адміністрування, які забезпечать європейський рівень надання адміністративних послуг на засадах впровадження у практичну діяльність принципів "Good Governance" - доброго "належного" врядування. Юрій Ковбасюк також зазначив, що у 2012 році до Вищої школи державного управління вперше будуть зараховані 50 слухачів - кращі випускники вищих навчальних закладів і молоді державні службовці, які володіють англійською мовою. Відбір на навчання відбуватиметься у два етапи. На першому етапі в Національній академії та Дніпропетровському, Львівському, Одеському, Харківському регіональних інститутах Національної академії буде проводиться комп'ютерне тестування вступників, на другому етапі в Національній академії здійснюватиметься конкурсний відбір на вступ із числа тих претендентів, хто успішно пройшов перший етап відбору в регіонах України. Слухачі навчатимуться за програмою, розробленою Національною академією спільно з Вищою школою управління та права (м. Берлін) за сприяння та підтримки уряду Федеративної Республіки Німеччини з урахуванням кращих європейських практик підготовки фахівців для сфери публічного адміністрування. У рамках навчання передбачається обов'язкове стажування в органах державного управління в Україні та за кордоном. "Слухачі, які виявили під час навчання кращі знання, вміння, здібності до аналітичної роботи, вільно володіють іноземною мовою, будуть проходити стажування за кордоном і матимуть змогу продовжити навчання в одному із вищих навчальних закладів Франції, Німеччини та Польщі", - зазначив Юрій Ковбасюк. Крім того, в Інституті "Вища школа державного управління" запроваджується діяльність наставників для супроводу навчання кожного слухача з метою формування професійної компетентності, ділових і морально-психологічних якостей, необхідних для виконання службових обов'язків. "Після закінчення навчання в Інституті "Вища школа державного управління", слухачі можуть претендувати на зарахування до Президентського кадрового резерву "Нова еліта нації". Рішення про рекомендацію щодо зарахування до Президентського кадрового резерву буде прийматись з урахуванням підсумкового рейтингу слухачів, який визначається Національною академією за результатами навчання", - резюмував президент Юрій Ковбасюк. Віце-президент Національної академії Марина Білинська наголосила на необхідності індивідуалізації навчання державних службовців. У новостворених інститутах впроваджується індивідуальна робота за запитами слухачів із вироблення політики, прийняття стратегічних управлінських рішень, розв'язання конкретних практичних завдань, пов'язаних із специфікою діяльності державного службовця. В цьому сенсі ключовим аспектом, на думку віце-президента, є реалізація в Національній академії практики наставництва і підготовки конкретної людини на посаду, практико-орієнтованим навчанням, спрямованим на професійне зростання працюючих управлінців для освоєння кращих практик надання адміністративних послуг. Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Елла Лібанова підкреслила, що суспільною проблемою сьогодення залишається низька ефективність державного управління. "Ситуацію можна змінити тільки одним - підготовкою висококласних чиновників-бюрократів, які будуть розуміти, що вони мають робити, в який спосіб і задля чого", - зазначила директор Інституту демографії та соціальних досліджень. Була висловлена думка, що реформування Національної академії стане ключовим чинником формування адміністративної еліти та підсилить роль Академії як головного навчального закладу в системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. "Неможливо провести державні реформи, якщо з боку чиновників немає розуміння їх сутності і кінцевого очікуваного результату. Тому систему перепідготовки та підвищення кваліфікації потрібно побудувати таким чином, щоб навчати діючих управлінців навичкам аналізу, прогнозування та планування впровадження започаткованих у країні реформ, - зазначила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Елла Лібанова. - Важливою складовою діяльності Національної академії є перепідготовка вже діючих управлінців". Окрему увагу академік Лібанова приділила ефективності започаткованих в Україні реформ. Вона зауважила, що підтримка реформ державними службовцями є не менш важливою передумовою їх ефективності, аніж підтримка необхідності цих змін самим населенням України. Тому роль державних службовців у проведенні нинішніх реформ у країні є доволі важливою: "Якщо їм не донести ідеї перетворення, не зробити прихильниками цих реформ і не пояснити, як це робиться, і які можуть бути негативні результати, будь-яка реформа приречена". Присутні на прес-конференції журналісти та представники громадськості отримали вичерпні відповіді на запитання щодо особливостей навчання управлінських кадрів на сучасному етапі суспільного розвитку, участі іноземних фахівців у підготовці українських державних службовців, ролі новостворених інститутів Національної академії в підготовці сучасних менеджерів для державного управління та багато інших питань, пов'язаних з реалізацією Концепції реформування Національної академії державного управління при Президентові України.
|